Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Володимирщина: хто в районі вирощує відбірну волинську цибулю

16:56 12.10.2017

Цибуля - справжній український овоч, бо без неї улюблені страви не смакуватимуть, як треба. А для аграріїв це ще й дуже специфічний за своєю рентабельністю овоч, адже один врожайний рік може окупити два неврожайних і допомогти розвинути інші напрямки бізнесу.

Директор ТОВ «Агросвіт-Волинь» (м. Володимир-Волинський), член громадської спілки СПАС Євген Шелепіна не тільки любить цибулю, а й вирощує її на своїх полях. ІА Конкурент спеціально до Дня працівників харчової промисловості вирішило поцікавитись у аграрія, як йому вдається вирощувати у волинських кліматичних умовах багаті врожаї якісної та смачної цибулі.

Євген Шелепіна працює у сільському господарстві більше 15 років. Цибулю почав вирощувати більше десяти років тому. Тоді, коли в країні був дефіцит на цей пекучий овоч.

«Бізнес-проект із вирощування цибулі виглядав дуже привабливо. У далеких 90-х в Україні не було промислового виробництва цього овоча. Цим переважно займались одноосібники або дуже дрібні фермери», – пригадує Євген Шелепіна.

Керівник каже, що досліджували технології прогресивного вирощування цибулі у сусідній Польщі. Відвідали і Нідерланди, які розвинули цей напрям і селекціонували досить якісне насіння. Вирішили придбати «на пробу» нідерландські сорти.


Директор ТОВ «Агросвіт Волинь» , член спілки «СПАС» Євген Шелепіна

Адаптація нідерландської гості на володимир-волинських полях відбувалася поступово.

«Спочатку посіяли майже 30 гектарів. Очікувати на хорошу врожайність одразу ж в перший рік не довелося. Отримали лише 1,5 т/га. Ми запаслися терпінням. Закупили всю необхідну для посіву та збору цього овочу техніку, почали експериментувати. Вже на третій рік вийшли на очікувані урожаї якісної цибулі. А це – майже 4 т/га», – розповідає Євген Шелепіна.

У процесі вирощування дослідили, що першочергово на урожайність вологолюбної цибулі впливають погодні умови, а коли їх немає, то ідеальний варіант – зробити полив.

Однак і тут не так все просто. Адже цибуля щороку вимагає сівозміну і висаджується постійно на новому полі. Тому крапельне зрошення розгортати кожного разу на новому полі економічно не вигідно і нереально. Можна сподіватися лише на мінливу волинську погоду, адже альтернативи немає.

Сіють цибулю у ТОВ «Агросвіт-Волинь» сучасними сівалками точного висіву італійської марки Agricola, які дають ідеальну густину. Досить придатним для волинських земель виявився нідерландський сорт цибулі «Франциско». Збирають за допомогою простих механізмів: одна техніка обкошує бадилля, інша викопує цибулю, третя підбирає механізовано і вантажить її на автомобілі.

З поля цибулька їде на авто у спеціальний бункер

«З поля цибулька їде на авто у спеціальний бункер. А вже з нього потрапляє на сортувальну лінію, яка відділяє сміття та інше бадилля від цибулі. Намагаємося автоматизувати процес, але все ж без втручання людського фактору не обійтися. Пильне око наших працівників визначає та відбирає побиту чи подавлену цибулю, щоб в овочесховище потрапила чиста, ціла і лише відбірна цибуля», – описує процес Євген Шелепіна.

Після сортувальної лінії по спеціальних транспортерах цибуля потрапляє на зберігання в овочесховище. Щороку закладають півтори тисячі тонн цього овоча.

До речі, овочесховище – це сучасний комплекс та індивідуальний проект з впровадженням новітніх технологій, який обладнали польські інженери спеціально на замовлення ТОВ «Агросвіт-Волинь». Температура і вентиляція у приміщенні може підтримуватися автоматично, без втручання людини. Упродовж року в сховищі від – 1°C до + 3 °C.

Керівник підприємства розповів, що щороку підприємство сіє приблизно 50 гектарів цибулі . Мовляв, більше зараз не вигідно сіяти, адже цей ринок вже насичений. Були роки, що сіяли і 70 гектарів, але тут важко вгадати зі збутом. Якщо вдавалося отримати непогані кошти, то їх вкладали у інші напрямки виробництва.

«Це, радше, допоміжний бізнес. Робити на нього основну ставку не можна, бо він достатньо ризикований і за урожайністю, і за ціною, і за збутом. Рік можна дотувати, два дотувати за рахунок іншої культури. Обставини можуть скластися так, що на третій рік на цибулю буде вигідна ціна, і вона покриє ті збитки, які приносила в минулі роки», – пояснив Євген Шелепіна.

«Через певну стихійність будувати бізнес суто на цибулі не можна, в нашій роботі це займає якихось 5 % чи навіть 2 %»

Очевидно, що директор «Агросвіт-Волинь» не шукає легких шляхів і тому, незважаючи на те, що на сьогодні вирощування цибулі – ризикований та непередбачуваний бізнес (ніколи не знаєш напевне, чи буде хороша ціна на цей овоч і сприятливі погодні умови) він продовжує займатись його вирощуванням та реалізацією.

Щороку підприємство сіє приблизно 50 гектарів цибулі

Цьогоріч погодні умови посприяли, аби на полях підприємства виросла соковита та високоякісна цибуля. Очікується, що урожайність буде орієнтовно чотири тонни на гектар.

З реалізацію цього товару особливих проблем теж немає. До слова, ще декілька років тому волинську цибулю їла чи не уся Європа, а особливо смакували нею англійці, поляки, угорці та інші. В останні роки цибулю з полів "Агросвіт-Волинь" реалізовували в основному на українському ринку, хоча минулого року основну масу цього овоча закупили білоруси.

Гуртові ціни на цибулю в Україні зрівнялися з європейськими

Цього року Волинь годуватиме цибулею не тільки своїх земляків, а й великі мегаполіси, серед яких Львів та Київ. Хоча, як зізнається Євген Шелепіна, основна маса улюбленого продукту українців зараз зберігатиметься в сучасному овочесховощі «Агросвіт-Волинь», чекаючи кращої ціни.



Коментарі
17 грудня
Сьогодні
Вчора
15.12.2017
14.12.2017
13.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин