Енкаведист насміхається над загиблими за Україну володимирянами

21 Квітня 2022, 19:12
Пам'ятник прикордонникам-енкаведистам у Володимирі. Початок 2000-х БЛОГ 1296
Пам'ятник прикордонникам-енкаведистам у Володимирі. Початок 2000-х

На Волині у місті Володимир є блукаючий пам’ятник. Без дати виготовлення та встановлення. Без авторства. Кілька разів то повернутий по осі, то перевезений в інше місце. 

Містяни пам’ятають його на місці чудового будинку родини Лимонників. Власників знищили нацисти-окупанти, а будинок знесли «визволителі». І поставили пам'ятник, який назвали «Невідомому солдату».

Потім його розвернули в інший бік, бо не вписувався у якусь концепцію.

Будинок родини Лимоників. Зруйнований після Другої світової війни. На його місці встановлено цементний пам
Будинок родини Лимоників. Зруйнований після Другої світової війни. На його місці встановлено цементний пам

У 1965 році комуністична влада на тому ж місці збудувала шпиль та «вічний вогонь». Пам’ятник став непотрібний. Тож його перенесли на околицю міста. І перейменували на честь радянських прикордонників. 

Тих прикордонників, що сотнями затримували українців, євреїв, поляків, які утікали від нацистського терору на Волинь у 1939-1941 рр., та відправляли їх у в'язницю та табори. Тих прикордонників, що виселяли людей з їх батьківських земель та заганяли селян у колгоспи у «прикордонній зоні».

Перша половина 1960-х рр. Пам
Перша половина 1960-х рр. Пам

Радянські прикордонники – це підрозділ НКВС. Здоровому українцю немає потреби пояснювати, що означає ця абревіатура.

Відтоді він там стоїть. Покинутий усіма, занедбаний. Бо він нікому насправді не потрібен.

Це пам’ятник насправді мертвий. Він не потрібен мешканцям Володимира. Пам’ятник для них не має жодного значення та цінності. Просто стоїть щось малопомітне, незрозуміле і звичне. 

Біля того пам’ятника за часів незалежності не було квітів, які поклав би невипадковий перехожий. Ніколи за часів незалежності там не було свідомих відвідувачів. Та й екскурсій там теж не було.

 От погортайте свої родинні фотоальбоми. Ви там, на перехресті Устилузької-Володимира Великого бодай колись фотографувались? Ви ходили до того пам’ятника не з примусу і не з робочої потреби?

Та все ж, одна функція у того пам'ятника ще є – ідеологічна. Це позначка, що Володимир – радянська територія, що сюди сягають щупальця «руского міра».

Пам'ятник стоїть при дорозі на Федорівське кладовище, де ховають героїв сучасної російсько-української війни. Енкаведист стоїть і глузливо спостерігає за похоронними процесіями. Володимиряни, вам не гидко?

Історичні травми треба лікувати. Історичні рани на тілі міста треба загоювати.

Читайте також: Дерусифікація: сто вулиць у Луцьку, які треба перейменувати

Коментар
Код блоку:
17/08/2022 Вівторок
16.08.2022
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром