Чому нам потрібна ця ялинка
-
-
>
-
>
-
>
643
Пішла почитала коментарі під новиною про відкриття головної ялинки у Володимирі. «Навіщо це?», «Не на часі», «Краще б гроші на ЗСУ», «Яке свято, коли війна?».
І знаєте що? Розумію цю реакцію. Щиро. Бо коли щодня читаєш страшні новини, переглядаєш світлини з поховання 22-річного Захисника, коли чуєш сирени, коли знаєш, що хлопці на фронті мерзнуть в окопах – хочеться кричати: «Яке, до біса, свято?!».
Але дайте скажу. Ми не святкуємо війну, ми святкуємо те, що ми ще живі. І та новорічна ялинка – це далеко не розкіш. Це наш спосіб сказати ворогу і темряві: «ви не забрали в нас усе».
Бо найстрашніше для нашого ворога не наша зброя, а те, що ми продовжуємо жити. Що діти все ще пишуть листи Святому Миколаю, що ми прикрашаємо ялинки, печемо імбирне печиво, збираємося родинами. Що ми не здалися.
Вогники на ялинці (нехай навіть вони світитимуть годину-дві) – це символ. Ми не ставимо вибір: або допомагаємо фронту, або святкуємо. Ми робимо обидва. Тому що життя – це не вибір між двома крайнощами. Це баланс. Волонтерство і родинні вечері. Збори на ЗСУ і колядки. Якщо ми припинимо жити справжнім життям – то за що, власне, воюємо?
Моя подруга недавно сказала: «Я два роки не прикрашала ялинку. Вважала – не можу собі дозволити радіти, поки там гинуть люди. А тепер зрозуміла – я просто вбивала саму себе…Краще і легше мені від цього не було».
Ми не зобов'язані почуватися винними за те, що живемо. За те, що хочемо побачити усміхнених дітей. За те, що прагнемо хоч на мить забути про цей жах. За те, що нам потрібне світло – і буквальне, і в переносному сенсі.
Хлопці на фронті, до речі, часто пишуть: «Живіть. Радійте. Святкуйте. Ми саме за це боремося – щоб у вас було це право».
Тому я вважаю, що ця ялинка – це наш тил. А він має бути міцним. Тил не може бути знесиленим, пригніченим, у депресії. Бо тоді і весь фронт посиплеться.
Тому так – нам потрібна ця ялинка. Не як втеча від реальності. А як нагадування, заради чого ми в цій реальності вистоюємо.
6 грудня запалять головну ялинку Володимира. І це буде наша тиха перемога над темрявою. Бо світло завжди перемагає. Бо світло – сильніше, воно завжди було і буде.
