У Вощатин приїхав з єпархії відповідальний за зв’язки з силовиками, щоб переконувати не йти в ПЦУ

03 Лютого 2019, 14:15

5128

Церква у селі Вощатин

Релігійна громада Петро-Павлівської церкви села Вощатин Володимир-Волинської єпархії провела парафіяльні збори щодо приєдення до Православної церкви України 3 лютого.

«За» проголосувало 46 з 47 учасників зборів. Про це Район.Володимир-Волинський повідомили місцеві жителі.

За даними Вікіпедії, у Петро – Павлівської православна церква Московського патріархату є 70 прихожан.

«Настоятель храму Сергій Музика відмовився переходити разом з громадою і зараз збирає речі», – повідомив співрозмовник Район.Володимир-Волинський, який просив не розголошувати його імені.

Нагадаємо, першою у Володимир-Волинському районі рішення про перехід з Московського патріархату до помісної Православної церкви України прийняла громада села Бобичі.

На збори, щоб провести бесіду з громадою села, прибули священики Олександр Тарасюк та Олексій Шаран, який на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії називають головою єпархіального відділу по взаємозв’язках з військовослужбовцями та іншими силовими структурами. Однак, люди не дослухалися до аргументів духовенства і більшість висловилося за перехід, громада розпочала збір підписів за перехід парафії у лоно ПЦУ.

Читайте також: «У Садів приїхав Інтер робити картинку», – жителі села

Довідково.
Свято-Петропавлівська церква є найдавнішою історичною пам’яткою села Вощатин, що входить у склад Зарічанської ОТГ.

Сюди уже протягом кількох століть ходили і ходять на службу жителі Вощатина, Ласкова та Яніва. У поборному реєстрі Володимирського повіту зазначено, що у 1583 році село мало свою дерев’яну церкву.

Історія церкви тісно пов’язана з історією Загорівського монастиря Різдва Богородиці, який нею опікувався. Цей монастир заснував місцевий шляхтич Петро Загоровський у 1566 році. Історичною цінністю для вощатинців є іконостас, виготовлений 1720 –х роках, відомий як Вощатинський, який і нині зберігається в одному із музеїв м. Львова.

Відомо, що у 1877 році до церкви було добудовано дитинець і вище підняли дзвіницю. У такому вигляді пам'ятка історико-культурної спадщини збереглася до наших днів.