Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Сьогодні Трійця - свято зелені

08:08 04.06.2017
7642

Зелені свята, перш за все, — це свято перемагаючої весни на порозі літа, коли природа святкує своє відродження.

Згідно з Євангелієм, в день, коли з небес на Ісусових апостолів зійшли вогненні язики Духу, вони заговорили різними мовами, щоб іти до народів і проповідувати вчення Христове. Сходження Святого Духу обіцяв Христос у день Свого Вознесіння. Обіцянка виповнилася через десять днів, на 50-й день після Воскресіння. Тому свято Трійці ще зветься П'ятидесятницею.

Українці називають ці дні Зеленими святами, бо зеленими гілками і квітами на Трійцю прикрашають подвір'я, оселі і всі прибудови, а священики освячують зілля, які люди приносять до церкви.

Ще у дохристиянські часи наші предки вшановували культ зеленої природи, зеленого дерева, яке з'єднувало три світи: небо, землю і підземний світ. Вважалося, що Дід-Ладо – добрий дух предків — разом з гіллям-клечанням приходив до господи і оберігав людину та її житло від недобрих сил.

Цікаво, що образ Трійці в українській символіці присутній і у різдвяному трисвічнику, що зветься «трійця», у колядках про створення світу, гаївках-веснянках та троїстому знаку на писанках.

В Україні ще у ХYIII столітті у середину трав на свято Трійці ставили потрійну свічку, що теж називалася «трійцею» і повинна була горіти протягом усієї обідні. Потім трави, освячені у церкві, використовували як оберіг від різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки вмираючому.

Число 3 і сьогодні вважається числом Бога, числом досконалості. Воно досить часто зустрічається в природі. Це три світи: тваринний, рослинний і світ мінералів; три стани води: твердий, рідкий і газоподібний; три часи: минулий, теперішній і майбутній. Людська родина складається з батька, матері і дитини. Пропустивши сонячний промінь через призму отримаємо три кольори: синій, жовтий і червоний. Під час хрещення Ісуса Христа явилися усі три особи: Бог-Отець через голос з неба, Бог-Син через хрещення, і Бог-Дух Святий у вигляді голуба. А найпоширенішим знаком трійці у нас є, звичайно, тризуб – головний елемент Малого державного герба України і знак княжої влади і держави Володимира Великого.

Під час Зелених свят у давні часи існував звичай ставити тополю перед ворітьми та дверима, щоб захистити себе від відьом. Також з цією метою по кутках хліва ставили осику. І за допомогою дерев, зокрема, тополі, осики чи берези вгадували, чи всі члени родини доживуть до наступного клечання: якщо внесене на ніч дерево вранці залишалося зеленим — усі будуть здорові, якщо листя почорніло — хтось тяжко захворіє, а може, навіть помре.

Ще існував звичай, що називався «водити тополю». Для цього дівчата вибирали з-поміж себе найвищу дівчину, яка мала зображувати “тополю”. Її прикрашали намистом, стрічками, барвистими хустками і потім водили селом і полями, де в той час уже колосились жита. Якщо зустрічалися люди, “тополя” їм низько вклонялася, а господарі пригощали дівчат. “Тополі” ж давали подарунки або гроші “на стрічки”.

У деяких регіонах, зокрема, на Поліссі подібний звичай називався «водити куща». Ще існував звичай, що називався «завивати берізку». З самого ранку дівчата готували їжу, зібравшись на одному прибраному подвір’ї. Посеред двору стояла зрубана молода деревина, а під нею горщик з водою. Одна з дівчат підходила до дерева й перекидала горщик з водою, а потім брала дерево в руки й починала співати обрядові пісні. Потім молодь йшла до лісу, де розстеляли скатертини і обідали. По закінченні обіду дівчата вибирали одну з берізок для завивання вінків. Завивали їх, не відриваючи гілля від дерева. Після завивання всі одне одного вітали і дарували жовті крашанки і цілувалися через вінок.

У неділю, в день Тройці, розвивали вінки. І по тому, чи залишився вінок свіжим, чи зів’яв, судили про своє щастя, чи нещастя протягом року.

Загалом вінки в українських народних обрядах користуються великою пошаною і символізують молодість й чистоту, незаплямовану красу. Дівчина, що втратила невинність, колись не могла вдягнути на голову вінок. Крім того, вінок з живих квітів вважався захистом від злої напасти.

Наші пращури молилися деревам. Люди вірили, що душі померлих оселяються у деревах, у його зеленому гіллі. Саме тому Зелені Свята, крім усього іншого, були часом поклоніння душам небіжчиків, вшануванням предків. Адже у цей період починає цвісти жито, а за народними віруваннями, у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі, які є охоронцями інтересів свого роду. До них і зверталися живі, щоб вони охороняли майбутній врожай. А щоб зодобрити їх – приносили жертви, влаштовуючи на гробках тризни. Навіть клечання, зелене гілля в’яжеться з мертвими предками, «то душі померлої рідні приходять до хати й ховаються в клечанні».

І сьогодні Троїцьку суботу називають батьківською і несуть до церкви панахиди.

Впоравшись, що треба в хаті, селяни колись вбиралися в святковий одяг і чекали благої вісті. Почувши дзвін, вставали і перехрестившись йшли до церкви. Існував звичай — після літургії йти хресним ходом до криниць і кропити їх свяченою водою. Хто з селян бажав освячення господарських будівель, виносив до воріт стіл, покривав скатеркою, а зверху клав хліб — сіль.

Між іншим, серби і греки у дні Зелених свят також збирали квіти, плели вінки й несли їх додому, а інші народи, як і українці, прикрашали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».

А ще на Зелені свята в українців був звичай упорядковувати могили героїв, які загинули, обороняючи свою громаду і народ. Особливо цього дня вшановують невідомих і невизнаних, похованих у братських могилах – січових стрільців, вояків Української Повстанської та бійців Червоної армій, що загинули, визволяючи рідну землю від загарбників...

Аліна Астахова, «Рідна країна»

Коментарі
11 грудня
Сьогодні
Вчора
09.12.2018
08.12.2018
07.12.2018
06.12.2018
05.12.2018
04.12.2018
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин