Правда та міфи про здорове харчування

Здорове харчування набуває популярності. Кількість наявних дієт та правил не злічити, а дієтологи та нутриціологи постійно розповідають про нові тенденції. Проте навколо цієї я і досі чимало розбіжностей, маніпуляцій та міфів.

Про психологічні  спекуляції та подвійні стандарти здорового харчування журналісти Район.Медицини говорили із психотерапевткою та кандидаткою психологічних наук Ольгою Лазаренко, яка допомагає людям із розладами харчової поведінки. 

Здоров’я та модні стандарти – не завжди взаємопов’язані. Ідеальні параметри – не є ознакою беззаперечного здоров’я. Відповідно і «не глянцеві» форми не є ознакою хвороби.

Міф та маніпуляція: «Худі люди – здорові, а повні – ні»

Норму ваги заведено рахувати за індексом маси тіла. Проте і ця цифра – відносна.

«Індекс маси тіла має приблизне значення. Важливо враховувати ще й інші фактори: вік, стать, реальні показники фізичного здоров’я. А головне – самопочуття», – пояснила Ольга Лазаренко.

За словами спікерки є дослідження, які показують, що люди із так званою «надлишковою» вагою живуть довше і рідше страждають від ускладнень після операцій та інших проблем зі здоров’ям.

«Дослідження говорить про генетично зумовлену вагу без набутої, пов’язаної із фізичними захворюваннями. Натомість у надмірно худих людей є дуже часто труднощі, пов’язані із підтриманням жіночого репродуктивного здоров’я, проблеми з ламкістю кісток чи низький імунітет. Проте худі люди схвалюються соціумом і не вважаються нездоровими, а люди з більшою вагою – так. Може здатися, що я пропагую певну ідею стосовно збільшення ваги. Зовсім ні, я просто хочу звернути увагу на стигму –як  безумовну негативну асоціацію стосовно повноти і нестандартної зовнішності», – розповіла експертка.

За словами спікерки, з вагою пов’язано чимало спекуляцій. Відтак люди часто стають жертвами недобросовісних та неетичних лікарів, які приділяють надмірної уваги вазі, присоромлюють пацієнтів, залякують їх і потім пропонують свою допомогу.

«Якщо піти далі, то це інформаційний простір, в якому ростуть наші діти. Мені не хочеться, щоб моя донька росла в суспільстві, яке вважає, що потрібно прагнути до певного ідеалу, щоб вона стикалася з засудженням чи була свідком того, коли засуджують інших. Де на очі потрапляють журнали лише з худими жінками, де в кінофільмах грають у більшості худі акторки чи актори, де в соцмережах кожен акаунт промовляє про те, як правильно відпрацьовувати з’їдене, немов це якийсь гріх. Це мова ворожнечі, яку потрібно припинити сіяти, і усвідомити, що бути в різній вазі – це нормально», – зізналася Ольга Лазаренко.

Навколо цієї теми чимало розбіжностей. Так, навіть здорове харчування може перерости у орторторексію. Це розлад, який викликає нездорову одержимість здоровим харчуванням.

Вперше цей термін ввів американський лікар Стівен Братмен у 1997 році.

Він проаналізував, що визначення «корисності» і «здорової їжі» повне розбіжностей. Братмен узагальнив деякі з них. Гостра їжа шкідлива, але каєнський перець корисний для здоров'я. Дієта для схуднення, яка виключає все, крім апельсинів, - корисна, але цитрусові містять занадто багато кислоти. Солодощі шкідливі, але мед є найдосконалішим з натуральних продуктів. Білки не повинні застосовуватися в їжу одночасно з продуктами, що містять крохмаль, але боби завжди повинні варитися разом з рисом.

Ольга Лазаренко запевнила, що, аби не стати жертвами маніпуляцій та міфів, варто перевіряти інформацію, шукати першоджерело та довіряти лише кваліфікованим фахівцям.

Олена ШВИДНЮК

Читайте також: В Україні виявили 5 583 нових хворих на коронавірус

Підписуйтеся на сторінку Район.Медицина у facebook та стежте за телеграм-каналом «Район здорової людини», де оперативно оновлюється інформація.