Володимирчани вшанували пам’ять жертв Голодоморів

25 Листопада 2017, 18:41

5061

25 листопада у парку «Слов’янський», біля символічної могили борцям за волю України, вшанували пам’ять жертв Голодоморів.

- 1933-й рік. В Україні великий голод. Не було ні війни, ні засухи, ні потопу, ані моровиці. Була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще ненароджених»,– саме так розпочав свій виступ на заході пам’яті вчитель історії з загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Суходоли Володимир Шевчук, - повідомляє відділ організаційної роботи та управління персоналом апарату райдержадміністрації.

Справді, більшого страхіття, ніж Голодомор, уявити важко. Тому сьогодні, – у День пам’яті жертв голодоморів – вся велика громада Володимирщини віддала данину шани та пам’яті тим, чиє життя трагічно обірвалося у ті далекі страшні роки.

Вже традицією стало проводити у День пам’яті жертв голодоморів загальноукраїнську хвилину мовчання. Тож, разом із усією українською громадою, голова райдержадміністрації Наталія Василець та заступник голови районної ради Алла Мельник, представники міської влади, небайдужі жителі міста та району, місцеве духовенство схилили голови в жалобі за нашими співвітчизниками, які загинули голодною смертю, аби зберегти пам’ять про них заради миру та злагоди в соборній незалежній Україні.

У роздумах про долю народу, у глибокій печалі за безвинно загиблими земляками учасники заходу засвітили свічки в пам'ять про численні жертви голодоморів.

Духовенство району відслужило заупокійну літію, яку очолив владика Володимир-Волинський і Турійський Матфей.

Голодомор 1932–1933 років став найбільшою трагедією українського народу за всю його багатовікову історію. Людські втрати від голодної смерті стали не єдиним наслідком років тоталітаризму. Голод не просто вбивав селян, він нищив національну культуру, спотворював світогляд та цінності цілого покоління українців. Крім того, десятки тисяч громадян – інтелігенції, робітників – було фізично знищено або відправлено до таборів.

Смерть від голоду – страшна. Але страшнішим за неї є лише забуття, тому наслідки трагедії завжди будуть частиною нашої національної пам`яті.