День «визволення Володимира від німецько-фашистських загарбників»: що не так із цим формулюванням

21 Липня 2022, 16:11
Вшанування пам'яті 1237
Вшанування пам'яті

У 2022 році деякі офіційні установи продовжують вживати хибний термін «фашистські загарбники», відзначаючи річниці у різних містах України. Хоча ще у 2014 році фахівці Українського інституту національної пам'яті розробили методичні матеріали щодо вигнання нацистських окупантів з України.

На сторінці Володимир-Волинської райдержадміністрації у фейсбуці з'явилась новина про відзначення Дня «визволення Володимира від німецько-фашистських загарбників». Журналістка Район.Володимир спробувала розібратися, що ж не так із цим формулюванням.

Український інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників».

Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, тільки опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу.

СРСР ставив за мету не визволення Українського народу, а повернення його до складу радянської імперії. Волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року, визволення України відбулося тільки з розпадом Радянського Союзу.

Читайте також: «Коли люди дізнаються правду, вона їх змінює», – Леся Бондарук про різну пам'ять Перемоги

Попри певну історичність використання сполучення «фашистські загарбники», зокрема у радянській пресі тих часів, науково більш коректним є використання терміну «нацистські окупанти».

Також рекомендують відмовитися від використання сталінського пропагандистського терміну «Велика Вітчизняна війна», замінивши його історично коректним – «Друга світова війна». 

Також фахівці розробили формули ключових повідомлень комеморативних заходів:

  • Боротьба за свободу проти іноземного агресора є святим обов'язком кожного представника народу, над яким нависла загроза поневолення.
  • Акцент на вшанування не міфічного «радянського народу-переможця», а кожного, хто боровся проти поневолювачів.
  • Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.
  • Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.
  • На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.
  • Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.
  • Вигнання нацистів стало вагомим кроком до здобуття Україною Незалежності.
  • Досвід боротьби із нацизмом вчить, що війна завжди закінчується у столиці агресора.

Історик, уродженець Володимира Віталій Скальський у своєму дописі на фейсбуці теж висловився про «урочистості з нагоди визволення Володимира».

«7 липня 1792 р., 12 вересня 1812 р., 7 квітня 1831 р., 7 серпня 1920 р., 19 вересня 1939 р., 20 липня 1944 р. Це дати, коли у місто Володимир вступали російські війська та їх реінкарнації. Звісно ж – «героїчно», «ціною власного життя», «долаючи опір підступного ворога». Лишаючи після себе гори трупів володимирян та зруйновані будинки. Урочистості проводяться лише до річниць останньої із цих дат. Ось вона – сила звички, фрази «завжди так було» та ефективність радянської пропаганди. Чомусь фраза «пам’ять про подвиг вічно житиме в наших серцях» є вибірковою і стосується виключно солдат радянської армії», – йдеться у дописі історика.

Читайте також: 1939 рік в історії прикордонного Володимира-Волинського

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024