«Всі мої рукотвори повинні працювати на нашу перемогу», – володимирчанка в’яже і допомагає ЗСУ
-
-
>
-
>
-
>
1326
Тетяна Боренко разом з чоловіком допомагають українським військовим з перших днів повномасштабного вторгнення російської армії на нашу землю. У перші місяці вони прихистили сім’ю з Миколаївщини, а згодом допомагали тим, хто виживав на деокупованих територіях.
Родина Боренків з Володимира й надалі допомагає українським військовим, за що нещодавно отримала відзнаку від комбрига князівської 14 ОМбр, розповідає журналістка Район.Володимир.
Нині Тетяна придумала ще один спосіб, як можна допомогти зібрати кошти на потреби військовим – вона в’яже. Своїми вправними руками володимирчанка створює гарні жіночі зимові комплекти. Гроші від їх реалізації Тетяна передає на потреби ЗСУ, або ж сама купує одяг, продукти, солодощі і передає у прифронтові райони.
На війні – чимало її знайомих, друзів. Але найрідніша людина, яка нині боронить рідну країну від окупантів – її рідний братик Роман.
«Візьмешся зранку за якусь добру справу – одразу з’являється хороший настрій. Згодом гортаєш стрічку новин – нестерпний біль, розпач. Дізнаєшся новини з фронту – ненависть, злість… Згодом женеш від себе погані думки і сідаєш за в’язання. А тоді вже думаєш лише про роботу, про свій рукотвір. Ввечері завжди чекаю на дзвінок від Романа. Дочекаюся, наговорюся, заспокоюсь і вже легше. Є настрій для подальших добрих справ», – ділиться Тетяна.
В'язати Таню навчила бабуся Марія. Петлі набирати вона вже вміла у 9 років, а про різні тонкощі в’язання їй розповіла мама чоловіка. Всерйоз Тетяна взялася за в’язання уже після народження донечки Євгенії. У 2014 році, коли почалась війна, дуже багато речей в'язала у жовто-блакитних кольорах. Каже, тоді чимало рукотворів саме в таких кольорах, замовляли українці зі сходу. Потім в’язання закинула на роки і повернулася аж нині. Переконує – це для неї зараз найкраще заспокійливе.
Такі зимові комплекти Тетяна почала в'язати цьогоріч. Побачила, що груба в’язка нині знову повернулась у моду і спробувала застосувати її до створення таких необхідних взимку аксесуарів. Кілька комплектів було пробних, а далі – пішло-поїхало. На виготовлення одного комплекту Тетяна витрачає 3-4 години.
Теплі зимові речі, зроблені Тетяниними руками, вже знайшли своїх власниць у деяких східних регіонах нашої країни: на Вінниччині, в Луцьку, Любешеві, Володимирі. Один комплект навіть до Сполучених Штатів Америки помандрував.
Жінка побачила, що є попит на її рукотвори, тому вирішила не полишати справу і таким чином зібрати кошти на потреби ЗСУ. Один з комплектів нещодавно виставила як лот на аукціоні у фейсбуці волонтерка Ольга Жигунова. Кілька ставок і – комплект поїхав у Володимир. А кошти з продажу – на допомогу ЗСУ.
«Коли в країні війна, кожен має робити те, що він робить найкраще. Я можу створювати речі, які комусь подобаються і в яких комусь комфортно. А тому не полишаю справу і вважаю, що всі мої рукотвори повинні працювати на нашу перемогу», – підсумовує володимирчанка.
Читайте також: Волонтера з Володимирського району відзначили національною премією «Скарб нації»
