Томос, мегаписанки, примітивні гасла, народження та втрати: чим запам’ятався 2018 рік володимирчанам

Рік війни, економічної кризи, соціальної напруги в суспільстві…Нові знайомства, досягнення, втрати, захоплення, розчарування… У кожного з нас - свої спогади про 2018 рік. Для одних він був фартовим та плідним, для інших - фатальним.

За кілька днів цей рік стане для володимирчан історією, ще одним роком прожитого життя. Саме час дати йому оцінку і розповісти чим він закарбується в пам’яті.

Роман Гук, голова Володимир-Волинської районної ради:

- 2018 рік – це рік, який закарбується в історії незалежної України. Маємо свою церкву, маємо свого патріарха. Це найголовніше для  вільної і незалежної держави.

В цьому році наш Володимир-Волинський район перший на Волині вкритий повністю об’єднаними територіальними громадами. Можна сказати, що децентралізацію в дії володимирчани випробували перші. І, слід зауважити, справились із цим завданням непогано.

Рік новий принесе нові завдання та цілі, а нині дякуємо за те, що маємо. Україна таки починає змінюватися. Можливо, ці зміни відбуваються не так швидко, як би нам усім цього хотілося, але вони є очевидними.  

Роман Гук

Надія Веремчук, заступник директора Володимир-Волинської міськрайонної філії Волинського обласного центру зайнятості:

- Кажуть, що левову частину свого життя ми проживаємо на роботі. Саме тому 2018 рік в мене асоціюється з роботою. Я понад 13 років працюю в службі зайнятості, але, саме 2018 рік був націлений на зміну філософії діяльності служби. Ми вчилися по новому сприймати свою роботу, по новому працювати з клієнтами, під новим кутом здійснювати задоволення професійних потреб безробітних і роботодавців. Можливо, це звучить помпезно, але воно дійсно так.

А ще, під захід старого року хочеться сказати, як добре, що найрідніші люди, найближчі люди були поряд, живі і здорові. Це те, що є запорукою щастя і надає сил.

Надія Веремчук

Петро Саганюк, міський голова Володимира-Волинського

- Це ще один рік війни. Місто втратило ще одного свого сина – Василя Крищука. І які б позитивні емоції ми не переживали, але ця біда затьмарює все добре.

А загалом, все, що ми планували, – на 99 відсотків виконали. І це не лише заслуга міського голови, але й велика участь депутатів міської ради, громади, за що їм всім щире спасибі.

Петро Саганюк

Ярослав Матвійчук, перший заступник міського голови.

- Вже майже минає рік напруженої роботи. Рік, впродовж якого було чимало виконано в плані покращення благоустрою Володимира-Волинського. Завершилось будівництво дороги «Володимир – Луцьк», почали плідно працювати з екологічним фондом (будівництво полігону, очистка річки Риловиця). В межах міста проведені роботи по вулицях Луцька, Данила Галицького. Почався процес реформування освіти, створення Нової Української школи.

Рік минулий також закарбується в моїй пам’яті, як  рік утворення автокефальної Православної Церкви України. Це подія сотень років, епохальна подія, яка стала індифікатором українськості для багатьох справжніх українців.     

Ярослав Матвійчук

Ігор Гузь, депутат Верховної Ради України

- 2018 рік – рік багатий на усілякі події. Проте центробіжною подією року минулого можна вважати створення автокефальної Православної Церкви України. Для мене, особисто, це дуже важливо. Нарешті, за стільки років ми маємо свою церкву і цим рік минулий закарбується в історії незалежної України.

2018 також запам’ятається як рік в якому вдалося реалізувати чимало проектів, заходів, фестивалів та зустрічей. 

Ігор Гузь

Лариса Половньова, режисер народного театру «Різнобарв’я»

- Чим запам’ятався мені 2018 рік? В цьому році у мене найдовше гостювали мої найрідніші - донечка та маленький онучок, які мешкають закордоном. Ці кілька місяців були для мене справжнім щастям.

Цьогоріч з колективом театру «Різнобарв’я» ми випустили рекордну кількість прем’єр, гідно представили наш колектив на різноманітних конкурсах, почули на свою адресу хороші відгуки від іменитих та відомих людей мистецтва. Кожного разу, коли ми граємо вистави і я бачу, які щирі та вдячні глядачі до нас приходять – хочеться робити більше і краще. Думаю, в новому році нам це буде під силу.

Лариса Половньова

Роман Мартинюк, голова громадської ради, підприємець, волонтер:

- Рік, що минає запам'ятається мені як рік розчарування. Початок цього року вселяв надію на перспективи у розвитку держави, суспільства, громад та людей. Попри усі складнощі життя існувало щире бажання творити, працювати, вдосконалюватись. Від середини року в повітрі відчувся подих майбутніх президентських виборів. Замайоріли борди, фейсбук заполонили соцопитування та пропагандистські матеріали які ще можна було ігнорувати. Згодом восени та взимку державна машина перейшла у наступ. Закони, рішення, події стали відверто агресивними до людей. Спочатку держава морально збанкрутувала. А тепер знаходиться на порозі банкрутства фінансового. Людей буквально беруть в заручники з метою знищення найближчим часом. Політика та політики викорінюють в людей свідомість та здоровий глузд. Натомість порожнечу заповнюють примітивні гасла та відвертий популізм. Змушений визнати, що і сам долучився до цього протистояння. Не вперше намагаюсь вплинути на події але вперше роблю це немов останній раз. Розумію, що рік минає і назад вороття вже не буде. Та попри все хочу вірити, що наше майбутнє тільки в наших руках. Якщо нам вдасться засвоїти уроки року, що минає, то через рік нам буде про що згадати із гордістю. Сподіваюсь на це.

Роман Мартинюк

- Тетяна Токарєва-Асмолкова, педагог педколеджу ім.А.Ю.Кримського, художниця, мисткиня:

- 2018 рік собаки в моєму житті був дуже насиченим творчо як в професійній сфері, так і в особистому житті. 1 січня написана робота «Храм Віри, Надії, Любові», яку згодом побачило німецьке місто Цвіккау. 14 лютого відбулося відкриття живописного коміксу «Анна Ярославна. Мальована стрічка» у Національному заповіднику «Софія Київська». У березні взяла участь у «Всеукраїнському фестивалі писанок 2018» з мегаписанкою «Князі Рюриковичі». В квітні і травні - представила полотна коміксу для жителів в нашому місті, Нововолинську та Луцьку. Вийшов перфоманс «Біла королева», який відбувався в рамках святкування 1030 років Дня міста. У червні взяла участь у міжнародному пленері «Колорит 2018» та познайомилась із видатним художником Олександром Охапкіним із м. Кропивницького, який відомий своїми хатніми іконами.

У серпні - екскурсія по мальовничій Італії. Вересень - створення циклу акварельних робіт світових імен «Відомі та улюблені». Жовтень - відкриття виставки творчих робіт «Фіґлі-Міґлі» спільно із подругою, колегою та фотографом Ольгою Гудим. Листопад-грудень допомога в команді, яка працювала над  оформленням міської центральної ялинки.

Рік собаки був для мене знаковим і таким, що закарбується в пам’яті надовго. Впродовж року поміж цим всім намагалася гармонійно поєднувати родинні відносини, професійні обов'язки та спілкування з друзями.

Тетяна Токарєва

Тетяна Токарєва

Тетяна Токарєва

Світлана Богайчук, голова МДО «Спілка Чорнобиль»

- У 2018 році я змінила статус – стала бабусею. Також цьогоріч я вперше взяла на руки і пригорнула до грудей свою маленьку внучечку. Це невимовне щастя. 

Проте, 2018 рік приніс мені ще й непоправну втрату – не стало мого тата.

Сумно і прикро, що в країні й далі війна, яка забирає кращих. Був введений воєнний стан, хоча війна триває вже стільки літ і стільки ж часу гинуть молоді хлопці, сини, батьки…І ніхто навіть не береться сказати, коли цьому всьому буде кінець. Люди звикають до всього і звикають до війни, байдужіють. І це найбільше лякає.

Світлана Богайчук

Спілкувалась Тетяна ПАЛАЄВСЬКА