Чи програє депутат Гузь вибори і кому?

Волинську область нині у Верховній раді представляють 5 депутатів-мажиритарників. У Ковелі - Степан Івахів, в Горохові – Сергій Мартиняк. Замість покійного Ігоря Єремеєва народною депутаткою від «УКРОПу» стала Ірина Констанкевич. Ігор Лапін – від Луцька. Представник «Народного фронту» Ігор Гузь – від Володимира-Волинського. 

Як мінімум, двоє з них мають шанс переобратись на очікувано-неочікуваних позачергових виборах, які згідно з указом Президента Зеленського мають відбутися 21 липня. А саме Степан Івахів та Ірина Констанкевич. З огляду на різні причини. Скажімо, мало хто зможе протистояти поліично-бізнесовому авторитетові Степана Івахіва. До того, за даними «ЧЕСНО», його округ (№21) отримав за цієї каденції ВРУ понад 30 млн грн дотацій.

До слова, на другому місці за обсягом отриманих дотацій округ  Ірина Констанкевич – майже 28 млн гривень. Але у її випадку, головним фактом на прийдешніх виборах, звичайно, будуть не бюджетні ресурси, хоча принцип тотальності під час проведення виборчої кампанії ще ніхто не скасовував. Фінансовий та ідейний батько «УКРОПу», олігарх Ігор Коломойський після перемоги на президентських виборах головного комічного персонажа його телеканалу «1+1» Володимира Зеленського повернувся в Україну, голова Волинської обласної ради, очільник обласного осередку «УКРОПУ» Ігор Палиця також ожив і духом, і тілом. Тобто, в Ірини Констанкевич є мало шансів програти.

Діаметрально протилежна історія у айдарівця Ігоря Лапіна, який на минулих парламентських виборах (2014 року) переміг представника від «УКРОПу». Тепер йому, вочевидь, згадають усе.
На окрузі №20 за депутатський мандат для Сергія Мартиняка, вочевидь, у двобої зійдуться БПП «Солідарність» (Сергій Мартиняк саме їхній представник, який чимало доклався до агітації за Петра Порошенка) та «УКРОП», де люто не люблять усе і всіх, що пов’язане з Порошенком.

Та найцікавіша конфігурація, на нашу думку,  складається в окрузі №19, який нині у Парламенті, повторюємо, представляє Ігор Гузь – кандидат від «Народного фронту». І це кандидатство для нього нині великий мінус, гирі, що тягнуть його на дно. 

На минулих виборах було все навпаки. «Народний фронт», окрім того, що мав репутацію борців з режимом Януковича, був одним із основних фінансових джерел виборчої кампанії. Сьогодні «Народний фронт» - це символ корупції, провалених реформ, захмарних тарифів, пристосуванства і брехні.

Ігор Гузь це добре розуміє і вже щодуху втікає з корабля який стрімко йде на друге чи навіть третє дно, бо перше він вже давно пробив. 
На підтвердження цієї тези наведемо коментрат від Ігоря Гузя, який він дав виданню Перший : «Якщо не зміниться законодавство, то я без сумніву буду балотуватись від свого округу і я про це говорив виборцям. Від якої політичної сили – будемо визначатись, тому що є багато пропозицій. Я знаю, що є багато політичних сил, які готові і підтримати, і пропонують висуватись. Думаю, потрібно тиждень-два на політичні консультації», - резюмував Ігор Гузь.

Що ж маємо тепер? Законодавство не змінилось. Мізерний рейтинг «Народного фронту» - також. З ким дружити і проти кого. Вибір насправді не великий.  З «УКРОПом»? Кажуть, не вийде, бо у стосунках Ігоря Гузя та Ігоря Палиці не все так безхмарно, як здається. Але головне не це. Ясно, що на цих виборах потужно стартане партія президента Володимира Зеленського «Слуга народу». Представники  цієї партії вже заявили, що на мажоритарних округах від них підуть нові обличчя – не заплямовані співпрацею з корумпованої владою Порошенка і компанії. Більш ніж ймовірно, що «УКРОП» і «Слуга» народу узгодять спільного кандидата. Однак Ігор Гузь зі своєю народнофронтівською біографією явно не вписується у критерії до цього спільного обранця.

А може подивитись на інший політичний фланг. Партія «Голос» Святослава Вакарчука. Але й тут та сама проблема. І вони не хочуть мати нічого спільного з приспішниками старої влади.
І що ж, розпочати переговори з «Батьківщиною»? Але така підтримка у кінцевому підсумку може дати цілий нуль. Адже лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко у нас борець за низькі тарифи, лідер «НФ» Арсеній Яценюк - зависокі. Так що під час зустрічей з виборцями неприємних запитань, які швидко понижують рейтинг, ні «Батьківщині», ні Гузю за такого варіанту не уникнути.
Залишається самовисунення. Ну хіба кишеня Ігоря Гузя може собі таке дозволити? Не знаємо, але насмілимось припустити – навряд.

Тобто, скидається на те, що на окрузі №19 таки відбудеться зміна лідера. Святе місце, як відомо, пусте, не буває. У ЗМІ вже називають чимало претендентів. Зокрема, серед них депутат облради від БПП Валерій Діброва, а також В’ячеслав Католик – голова Зимнівської ОТГ та представник «Батьківщини» (ще одна причина чому Гузю з «Батьківщиною» буде тяжко домовитись). Знову ж таки Костянтин Зінкевич  від «Самопомочі», бізнесмен Микола Юнак, Олег Борбелюк – один із основних спонсорів кампанії кандидата в президенти Анатолія Гриценка. І це не повний перелік.

Але ми б звернули увагу на депутата Волинської обласної ради від БПП «Солідарність» Юрія Гупала. Свого часу він потрапив у список БПП за квотою партії «УДАР». А тепер уявіть, що  агітувати за Юрія Гупала на Волинь приїдуть брати Клички, партія «УДАР» яких, схоже, піде на вибори самостійно. 

Звісно, добрим плацдармом для виборів у випадку з Юрієм Гупалом є і те, що він займає активну позицію як депутат обласної ради. Він знає людей. І навпаки, люди знають його.
На окрузі, де виборець дезорієнтований через навалу кандидатів, серед яких нема явного лідера, поява авторитетних і шанованих агітаторів, що готові власною присутністю поручитись за свого кандидата, що має добрий стартовий рейтинг, – це шанс на перемогу. Але цей шанс, треба, по-перше, створити, по-друге, використати.

Дмитро СОЛОНЧАК