Рецепт з добра і любові: волинянка випікає печиво, яке шкода їсти

Наша співрозмовниця Лілія Бадлюк родом із села Березовичі. Вона вже який рік частує своїм смачним печивом рідних, близьких та знайомих і переконує усіх, що від жінки повинно пахнути молоком і медом, а в гостинному домі – випічкою.

Ми поспілкувались із волинянкою, аби більше дізнатись про її хобі – випікання і розпис печива.

– Маю дружню родину: сестру-близнючку Олю, молодшого брата Андрія. Самотужки виховую двох прекрасних діток – донечку і синочка, – розповідає про себе жінка.

 Тривалий час Лілія жила і працювала у Львові, а в березні цього року, через сімейні обставини, змушена була повернутися у рідні Березовичі.

– Навчалася у Нововолинському вищому професійному училищі № 11. Отримала спеціальність «кухар 5 розряду і кондитера 4 розряду», навчання завершила із червоним дипломом. Продовжила навчання у  Коломийському індустріально-педагогічному технікумі, освоїла спеціальність «майстер виробничого навчання кухарів та кондитерів», отримала червоний диплом. Пізніше мене запросили працювати у Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва. Там працювала майстром виробничого навчання кухарів, кондитерів. Згодом, заочно закінчила Харківську інженерно-педагогічну академію і стала викладачем спецдисциплін у тому ж училищі. Дуже люблю свою роботу, подобається працювати з дітьми, навчати їх чомусь новому. Вважаю, що кондитерія і кулінарія – це унікальний світ вишуканих перетворень.

– Відколи почали пекти та розписувати печиво?

– Коли була в декреті за донечкою. Тоді жила в селі Хмелева Городенківського району Івано-Франківської області. Підробляла у готельному комплексі, який був розташований на березі річки Дністер. Там була і завідуючою, і шеф-кухарем у ресторані. Дуже вдячна власникам закладу, що дали мені такий безцінний досвід у житті. Заклад відвідували різні знаменитості, представники шоу-бізнеса. Я навіть познайомилася з Олегом Скрипкою, Ольгою Фреймут, Юрієм Горбуновим, Сашком Положинським... І саме там, на Івано-Франківщині, я спекла своє перше печиво.

Це було напередодні Дня святого Миколая. Мені дуже хотілося своїй донечці зробити якийсь незвичний подарунок «під подушку». Вирішила спекти велике печиво у формі ангелика. Намалювала трафарет на білому аркуші паперу, приклала до розкатаного тіста і ножем вирізала ангеликів. Спекла і розмалювала печиво білою глазур'ю. Донечці дуже сподобався подаруночок від Святого Миколая. На наступний рік напекла печива до Різдва. Не мала форм, навіть не знала де їх можна придбати, тому знову малювала трафарети від руки на аркушах паперу. Ангелик, оленя, сердечко... У такий самий спосіб виготовила форми з тіста, спекла і розмалювала. Печиво дуже сподобалися донечці і моїм батькам. Ми їх дарували рідним, сусідам , колядникам…  Всі були дуже вдячні за смачні різдвяні сувеніри. Фото печива переслала своїй дуже хорошій подрузі в Харків, щоб вона оцінила мою роботу. На наступний рік, перед Днем Святого Миколая, мені прийшла величезна посилка з Харкова від моєї подруги, де були різні формочки для випікання печива. Ними користуюся і до сьогодні. В знак подяки напекла і передала подрузі цілий ящик печива.

Свою солодку творчість жінка не може назвати бізнесом чи заробітком. Це хобі, завдяки якому вона відволікається від буденності.

– Я не печу на продаж. Напікаю їх сотнями перед різними святами і дарую своїм сусідам, рідним, друзям .... Просто дарую і це приносить мені дуже велике задоволення. А ще, для мене це можливість поєднати кулінарію із образотворчим мистецтвом. Тепер у нашій оселі майже завжди пахне печивом.

9

4

– Як ви реагуєте, коли кажуть, що Ваше печиво шкода їсти...

– Коли говорять що печиво настільки гарне, що його просто шкода їсти, кажу, їжте, я ще напечу! Краще і більше!

– Рецепт печива тримаєте в таємниці?

– Не маю жодних таємниць, все роблю з любов'ю.

Буває, напечу і несу своїм друзям чи колегам, пригощаю. Кожного разу хвилююся, чи сподобається, бо ж хочеться, щоб від мого печива у людей ставало добре не лише у шлунку, а й на душі. З радістю ділюся своїм рецептом, але в мене його вкрай рідко просять.

8

4

5

– Звідки черпаєте ідеї?

– Приходять самі собою, надихає кожна пора року.

– Хто перший поціновувач Ваших випічок?

– Мої діти і батьки, особливо татко.  

– Нещодавно Ви провели майстер клас у Володимирі. Це було вперше?

– Вперше мене запросили провести майстер-клас для володимирчан, які перебувають на обліку у центрі зайнятості. Сподіваюсь,  з часом охочих опанувати таку справу буде більше, особливо серед дівчат, жінок. З радістю поділюся своїми знаннями та вміннями з усіма бажаючими

– Що б порадили і побажали усім, хто хоче освоїти цю солодку творчість?

– Раджу бути наполегливими, не зупинятися після перших невдач, а вчитись, практикуватись, виправляти кулінарні помилки і вдосконалюватись. Обов'язково все це робити з натхненням і любов'ю.

Спілкувалась Тетяна ПАЛАЄВСЬКА

Фото Лілія БІДНЮК

4

2

1

2

3

5

3

3

3