Олег Бортнік: «Думав, легше навчити ведмедя їздити на велосипеді, ніж дівчат грати у футбол»

19 Серпня 2019, 17:00
ФК «Ладомир» 6123
ФК «Ладомир»

Футбольна команда «Ладомир» з Володимира-Волинського відома на всю країну. І це без жодного перебільшення, адже це єдина футбольна жіноча команда з Волині, яка може пишатися такою кількістю кубків, нагород, перемог та призових місць, здобутих за кілька крайніх років.

А тренер команди, молодий та здібний педагог Олег Бортнік, теж намагається не відставати від своїх підопічних і у 2017 році навіть був визнаний кращим серед тренерів  жіночих футбольних команд України.

Сьогодні ми розмовляємо саме з ним, бо ж хто краще розповість про тернистий шлях «Ладомиру» до перемоги, про плани та надії команди, про «плюси» та «мінуси» своєї нелегкої роботи. 

Олег Бортнік родом з сусіднього Любомльського району. Народився 8 лютого 1990 року. У маленькому селі Нудиже закінчив школу, а в 2007 році вступив до Східноєвропейського університету імені Лесі Українки на спеціальність «Фізичне виховання».

– Доля закинула мене у Володимир-Волинський, де я і розпочав свою кар'єру тренера. Спочатку працював у ДЮСШ, яка тоді була при інтернаті для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тренував хлопців. Але там я пропрацював, здається, 2 роки і школу закрили.


– Де саме «народилась» команда «Ладомир»? Хто був її першим наставником? На якому році свого існування футболістки вибороли перші перемоги?

– Дівчача футбольна команда була ще до мого приходу у Володимир-Волинський ліцей «Центр освіти». Вона ще відтоді називалася«Ладомир». Директор школи Валентин Вірковський давно хотів щоб у школі був дівчачий футзал. У футбол вже я затягнув його разом з перемогами команди на дитячому дівчачому футболі.
Дівчатка тренувалися, як згадую, ще з 2012 року. Всі вони були вихованками інтернату, тренував дівчат випускник цієї школи Дмитро Катков. Тоді вони навіть стали срібними призерами України з футзалу. От рік який, не пам'ятаю...Чесно кажучи, тоді зовсім не цікавився дівчачим футболом.

– Можливо ви знаєте звідки з’явилась така назва в команди?

– Від стародавньої назви нашого міста.

– Який рік був найбільш вдалим для команди?

– У 2014 році Валинтин Вірковський запропонував мені очолити дівчачу футбольну команду. Я спочатку не взяв до уваги цю пропозицію. Можливо через те, що не цікавився дівчачим футболом. А коли погодився, ось тоді все і почалося. Десь рік, а може півтора думав: «Боже, де я так нагрішив, за що мені все це...» Я був впевнений, що легше зловити ведмедя в лісі і навчити його їздити на велосипеді, ніж навчити дівчат грати у футбол. Але поступово наші спільні зусилля почали давати якийсь результат. І навіть непоганий.
У 2014 році ми стали срібними призерами з футзалу 1999-2000 р.н. В тому ж році мені зателефонувала тренер Маневицької ДЮСШ Надія Шпак, яка на той час досить непогано представляла Волинську область серед дівчачих команд України, і запропонувала зробити збірну команду Волинської області і виступити на Чемпіонаті України з футболу.
Я погодився. Спочатку в тому ж таки 2014 році, ми не здобули жодного призового місця. А вже у наступному 2015 році на єдиному чемпіонаті з футболу серед дівчат 2001 р.н. і молодших, стали срібними призерами чемпіонату України. Це для нас була перша важлива перемога. Разом дівчатами ми раділи, як малі діти.
У 2015 році ми також виграли Чемпіонат України з футзалу 2000 р.н і молодші. А вже з 2016 році як «рванули», то вже нас ніхто не міг зупинити. Ні у футболі, ні у футзалі. У 2016 ми знову підтвердили своє чемпіонство з футзалу, стали чемпіонами з футзалу Волинської області серед жінок. Тобто діти вибороли перемогу у команд, за які грали вже дорослі жіночки.

У 2016 році Федерація футболу вже зробила регламент з І лігою і вищою. Тобто, щоб виграти вищу лігу треба спочатку першу виграти. Перший чемпіонат з футболу першої ліги проходив у місті Суми серед футболісток 2000-2001 р.н. Тоді у чемпіонаті взяло участь, здається, більше 15 команд. І ми вибороли перемогу. Одразу через дві неділі поїхали у місто Винники, де стали золотими призерами Чемпіонату, обігравши у фіналі Чернігівську команду з мінімальним рахунком 0:1.
У тому ж році у місті Калуші Івано Франківської області проходили змагання у Першій лізі серед футболісток 1999-2000 р.н. по такому ж формату.  Там ми теж стали першими.

Читайте такожФутболістки володимирського «Ладомиру»вибороли перемогу у Чемпіонаті України

Далі був фінал Вищої ліги у місті Умань. У вирішальній грі наші дівчата впевнено переграли футболісток із Костополя з рахунком 3:0. Зважаючи на те, що команда вдало виступала на чемпіонаті, ми вирішили заявити про себе на Чемпіонаті України серед жіночих (не дівчачих!) команд. Там впевнено у своїй групі зайняли 1 місце, далі  поїхали на фінал і у вирішальній грі обіграли футболісток з Маріуполя. З мінімальним рахунком 2:1 вийшли у Вищу лігу сезону 2017-2018 серед жіночих команд чемпіонату України.
Там ми ще й досі тримаємося у середині турнірної таблиці. Вже поспіль два сезони. А в 2019 році стали володарями кубка України з футзалу. 


1


– Що для Вас «Ладомир»? Які «плюси» та «мінуси» присутні у роботі з дівчатами-футболістками?

– «Ладомир» – вже частинка мого життя. Дуже багато часу проводжу з дівчатами-футболістками, а тому так...Як би там пафосно не звучало, це навіть більше ніж робота, це частинка мого творіння у Володимир-Волинському ліцеї «Центр освіти».
«Плюси» та «мінуси», мені здається, присутні в будь-якій роботі і не важливо хто ми, тренери, юристи чи журналісти...Не може все бути «як по маслу» Потрібно пам'ятати, що не буде падінь, – не буде й злетів.

До відома: жіночий футбольний клуб «Ладомир» створений на базі жіночої футбольної секції при Володимир-Волинській спеціалізованій школі-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки».



– Чи не відчуваєте зі сторони колег-тренерів якогось скептичного ставлення до себе, через те, що Ваші вихованки – дівчата?

– Так, тренери-колеги шуткують з цього приводу постійно, але це існує в усіх футбольних колективах, все нормально...Ми знаходимо порозуміння. 

Жодного разу не пожалкував, що почав працювати з дівчачою командою. Коли працюєш і бачиш результат,  то хочеться досягати ще більших висот.  Разом з дівчатами ми не збираємось «почивати на лаврах», тому що попереду – чимало кубків, медалей, винагород, які ми повинні забрати до Володимира Волинського. Будемо й далі прославляти емблему клубу і наше місто.

– Які найближчі плани у тренера команди «Ладомир»? У команди?

– Готуємося до нового футбольного сезону. Для «Ладомиру» це вже буде третій ігровий сезон. 
Також команда бере участь у чемпіонаті з футзалу серед жіночих команд, де також 2 сезон тримається в середині турнірної таблиці.

Читайте також: Володимирчанка претендує на звання «Міс український футзал-2018».

– Хто підтримує володимирську команду всі ці роки? Мається на увазі, представники влади, меценати…

– Хочу дуже подякувати директору Володимир-Волинського ліцею «Центр освіти» Валентину Вірковському за те, що «втягнув» мене в цей вид спорту. Дякую, Валентину Петровичу й за те, що завжди підтримує, шукає спонсорів для команди. Як керівник освітньої установи він робить свою справу і не заважає мені свторювати команду мрії. Команду, яку, надіюсь, колись виведу у фінал Ліги Чемпіонів...Ну, це така мрія. 

Також хочу подякувати Надії Шпак за те, що познайомила мене з системою в жіночому футболі, за те що стільки часу нам допомагала і досі підтримує.

– Чули, що нині є якісь фінансові проблеми в клубі?

– Фінансові проблеми присутні через те, що «Ладомир» немає постійного спонсора. Допомагає команді міська влада, є ще кілька тимчасових спонсорів, але цього замало. 

– Дякуємо за розмову і бажаємо успіху Вам і дівчатам з команди «Ладомир». Ви – забивайте та виборюйте, а ми будемо завжди за Вас вболівати!

Спілкувалась Тетяна ПАЛАЄВСЬКА

 

Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024
17.03.2024