Свята та іменини: що відзначають 14 січня

Доброго ранку, любі читачі!

На календарі четвер, 14 січня. Це 14 день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 351 день.

Іменини святкують: Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Федосій, Микола.

У цей день відзначають: Василія Великого.

Події
1392 — король Владислав Ягайло надав міські права Холму.
1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».
1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.
1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмед-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило військо маратхських князів.
1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
1918 — отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
 — у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П. Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.
 — українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив ІІІ (Надзвичайний) з’їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор’єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з’їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з’їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння революційних частин, повернути захоплені гроші. З’їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог революційні війська виступлять проти формувань УЦР.
1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П. Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.

 — у Харкові опубліковано постанови Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
 — 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала О. Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
1920 — у Луцьку Волинській губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР А. Лівицького з начальником Польської держави Ю. Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових на території України, зайнятій польським військом».
 — отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди («нової злуки») армії УНР і УГА. Реального об’єднання між арміями не відбулося.
 — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.
1921 — у Тираспольському повіті Одеської губернії за допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.
 1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.
 — у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
 — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.
 — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними».
 — у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.
1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував управлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.
1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
 — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети «Діло» вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.
1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
1942 — на ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.
1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».
1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
1989 — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.
2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п’яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.
2010 — годинник Судного дня переведений на одну хвилину назад.