Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Суддя Олександр Мушкет
Суддя Олександр Мушкет

«Хабарів не брав. Ні разу не лягав спати з думкою, що зробив щось невірно», – суддя з Володимира про роботу на Донеччині

09:30 19.10.2018
1967

У травні 2018 року через нестачу кадрів Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала відрядити до Іваничівського районного суду нового служителя Феміди. Невдовзі у ЗМІ заговорили про суддю Олександра Мушкета, який приїде в Іваничі з Донецької області захищати право громадян на справедливість.

Зі служителем Феміди, котрий уже працює на новому місці роботи знайомить інтернет-видання «БУГ».

– Олександре Олександровичу, всі пишуть про маріупольського суддю, а він, виявляється, з Володимира-Волинського?

– Так, я і моя сім’я проживаємо у Володимирі-Волинському. Сам родом з Любомльського району, села Полапи. Маю вищу юридичну освіту, у 2005-му році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, де навчався на державній формі. Після закінчення вузу мене направили на роботу у Володимир-Волинську місцеву прокуратуру Волинської області, був також помічником судді Володимир-Волинського міського суду.

– Потім ви зайняли посаду Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області. Як сталося, що захід поміняли на схід?

– Коли відбувся відбір на посаду суддів, я став його учасником, успішно здав кваліфікаційні іспити.

У зв’язку з тим, що не було вакантних посад у Волинській області, а тільки в Східній Україні, вимушений був написати заяву на заміщення вакантної посади в Іллічівський районний суд.

– Зараз непроста ситуація в країні. Як вас сприйняли на сході?

– Коли вперше їхав на Донбас, довелося минати не один блокпост. На кожному з них нас зупиняли і проводили перевірку. Коли ж прибув на місце, колектив сприйняв нормально, адже судді – здебільшого толерантні люди. А от місцеве населення з пересторогою сприймало, як помітив. У спілкуванні з місцевими дискомфорт все ж відчувався.

– Не доводилося відповідати на питання: «Чи їдять бандерівці дітей?»

– Ні, мене про це не питали. Могли хіба колеги по роботі щось сказати, жартуючи.

– Як давно працюєте суддею?

– Призначений на посаду судді в жовтні 2016-го року, а присягу прийняв 15-го грудня 2016-го року.

– На вашу думку, чи здатна реформа зробити суд повністю незалежним?

– У нас є суддівські групи в інтернеті, де мої старші колеги та однолітки дуже часто обговорюємо це питання. Згідно Конституції судова система є незалежною гілкою влади в Україні, та беручи до уваги ситуацію з оцінюванням суддів, чи може йти мова про незалежність суду?

На даний час я уже пройшов перший етап кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Був 16-го серпня в Києві, де проходив письмове тестування, виконав практичне завдання. Якщо з першого набрав прохідний бал, то з практичного завдання досі немає результатів. Їх не знають і судді, які проходили оцінювання в червні-липні.

– За час вашої роботи яка справа була найбільш резонансною? Скільки справ в середньому розглядаєте за день?

– Усі справи резонансні по-своєму, на сході їх категорія зовсім інша. Було багато справ, пов’язаних з проявами тероризму. Все залежить від криміногенної ситуації в регіоні та виховання населення.

Одна справа може бути розглянута за 1-не судове засідання, інша – за 20, 30, 50 судових засідань і тягнутися роками.

Якось розглядав справу, де було 22 потерпілих. Коли на судове засідання з’являється один, то не приходить інший, або ж адвокатів немає чи представників. Зібрати всіх дуже важко.

Якщо при відсутності когось зі сторін учасники заперечують можливість розглядати справу, суд не може цього робити і змушений її відкласти. Тому в день можна розглянути 10-15 справ або ж жодної.

– Ви працювали безпосередньо по кримінальній спеціалізації?

– У нас розподілу як такого не було, але я вибрав кримінальну – вона мені якась ближча. Як уже говорив, після закінчення академії мене призначили першим помічником прокурора, робота була тісно пов’язана з кримінальним кодексом. Можливо, тому.

– У Іваничівському суді довгий час працював лише один слуга Феміди, а скільки суддів було в Іллічівському? Як прийняли в Іваничах маріупольського суддю?

– У Іллічівському суді штат також був не повністю укомплектований, працювали 7 суддів. Указ Президента про призначення мене суддею Іваничівського суду був підписаний 21-го вересня. Колектив прийняв гарно, та й голова суду, мабуть, чекав на підмогу.

– Чи були випадки, коли жалкували про свій вирок?

– Ні, не було такого. Усі вироки виношу згідно норм чинного процесуального та матеріального права. Ні разу не шкодував і не лягав спати з думкою, що зробив щось невірно.

– Вам пропонували хабарі?

– Ні, не пропонували.

– До якої міри суд може бути вікритим для суспільства?

– На всі 100 відсотків, як на мою думку, за винятком випадків, передбачених нормами Кримінального процесуального або Цивільного процесуального кодексів України.

Розмову вела Юлія Ховайло

Коментарі
18 листопада
Сьогодні
Вчора
16.11.2018
15.11.2018
14.11.2018
13.11.2018
12.11.2018
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин